Причини розвитку патології
Хвороба може бути викликана наявністю у жінки таких патологій як:
- генетичні розлади. В якості прикладу вродженого порушення можна привести зміну нормального числа хромосом або спотворення їх форми і структури. Такі порушення можуть спровокувати нерозвиненість статевої системи,
- недостатній розвиток статевих органів. Вади розвитку можуть виникати з причини зараження піхвової перегородки, відсутність яєчників, піхви, матки та каналу шийки матки,
- недоліки в роботі головного мозку. За вироблення статевих гормонів відповідають гіпофіз і гіпоталамус. Ці відділи мозку регулюють функціонування яєчників. Через призупинення генерації гормонів може виникати припинення менструальних кровотеч,
- інфекційне розлад головного мозку (арахноїдит, енцефаліт чи менінгіт ),
- хвороби яєчників. Фахівці розглядають випадки виникнення аменореї внаслідок настання синдрому полікістозних або резистентних яєчників,
- патологія матки, особливо запальні ураження,
- захворювання наднирників, відповідальних за вироблення гормональних речовин,
- порушення функції щитовидної залози,
- психічні травми, фізична перенапруга і сильні стреси,
- стрімке зменшення маси тіла,
- психічні захворювання, а саме, шизофренія і різні психози.
Діагностика
При наявності скарг на тривале відсутність менструації гінеколог збирає анамнез хвороби, проводить огляд і направляє пацієнтку:
- на аналіз каріотипу, що дозволяє виявити хромосомні мутації,
- на аналіз крові для виявлення рівня гормонів,
- на магнітно-резонансну томографію головного мозку,
- на рентгенографію черепа,
- на УЗД органів малого тазу,
- на ультразвукову діагностику надниркових залоз і щитовидної залози,
- на ендоскопію,
- на гістероскопію,
- на лапароскопію.
За підсумками отриманих результатів хворий можуть порекомендувати пройти консультацію у ендокринолога, невролога або психіатра.
Лікування аменории передбачає застосування таких методик:
- хірургічне втручання з метою усунення новоутворень, анатомічних дефектів чи вроджених аномалій,
- гормональна терапія,
- вітамінотерапія з призначенням фолієвої та аскорбінової кислоти,
- психотерапія, коли хворому рекомендується прийом седативних препаратів,
- зміна раціону харчування для нормалізації маси тіла, позбавлення від анорексії або булімії.
-
Профілактика
Ефективною профілактикою настання статевих розладів і гормональних збоїв є:
- здоровий раціон, що включає оптимізоване харчування. Їжа повинна бути збалансована і багата вітамінами і мінералами, а також білками, жирами і вуглеводами,
- підтримка нормальної ваги,
- прийом виписаних лікарем гормональних препаратів,
- виключення надмірних фізичних навантажень і підвищених емоційних стресів,
- планування вагітності,
- регулярне проходження огляду у лікаря-гінеколога (не рідше 1 разу в півроку).
Ускладнення після аменореї
Основним негативним наслідком статевого розладу є безпліддя. Поки нормальний менструальний цикл не буде поновлено, жіноча яйцеклітина не може бути запліднена сперматозоїдом.
Ускладнення після аменории можуть проявлятися у вигляді:
- ознак нестачі естрогенів (сухість піхви, відчуття жару),
- остеопорозу .
Аменорея у дівчат підліткового віку
-
Ознаки статевого розладу
Підліткову аменорею можна запідозрити при наявності наступних чинників:
- менструація не почалася після 16-ти років,
- у дівчинки від 14-ти років немає ознак статевого дозрівання. Першими проявами розвитку статевої системи є зростання молочних залоз, освіта волосся в пахвових западинах, в зоні статевих органів,
- припинення почалися маткових кровотеч на термін більш 3-х років при наявності розвинених статевих ознак.
Причини припинення або відсутність місячних
Причини аменории у дівчат-підлітків бувають:
- генетичними (нерозвиненість статевих органів зважаючи хромосомних порушень),
- патологічними (вади розвитку матки, яєчників або піхви),
- гормональними (порушення процесу вироблення гормонів відділами головного мозку, наднирковими і щитовидною залозою),
- психологічними (загострення психозу, нервова анорексія ).
Лікування аменореї у підлітків
Допомога при первинній аменореї виявляється у вигляді:
- замісної гормонотерапії,
- хірургічного усунення перешкод для менструації,
- призначення дієти з метою зростання м'язової і жирової маси,
- підвищення емоційної стійкості підлітка,
- обмеження спортивних захоплень. Хворий не слід перенапружуватися на заняттях силовими видами спорту (бодібілдинг, єдиноборства і важка атлетика).