Причини болю під час місячних
Вступивши в половозрелий період, кожна дівчина обов'язково стикається з таким важливим біологічним процесом, як менструальний цикл.
Менструальний цикл – це індивідуальний, генетично запрограмований біологічний процес властивий організму жінки, що протікає циклічно під дією статевих гормонів (прогестерону та естрогену), що зовні виявляється у вигляді менструальних кровотеч.
Однак, менструації не у всіх проходять безслідно. За статистикою, на прийомі у гінеколога, такий симптом як біль вважається найбільш поширеним і присутній у 6 з 10 жінок, у свою чергу болі під час місячних виникають у 80% пацієнток, які пред'явили скарги на больовий синдром.
Чому ж місячні можуть бути болючими? Чому це повинно викликати побоювання?
Для позначення больового синдрому, пов'язаного з місячними, медицина в наш час використовує термін альгодисменорея, який є дуже широким поняттям.
Альгодисменорея (далі АДМ) – синдром, який характеризується регулярно виникають хворобливими місячними у жінок різних вікових груп, на тлі ендокринної, обмінної, неврологічної та інших патологій. Альгодисменорея може існувати у вигляді самостійного діагнозу, або як один із симптомів певного гінекологічного захворювання. В залежності від того, які причини викликають виникнення альгодисменореии її можна розділити на дві групи:
Первинна АДМ
Первинна АДМ – існує у вигляді самостійного діагнозу і не пов'язана з патологією і анатомічними порушеннями в жіночому організмі. Дане захворювання властиве дівчат молодших вікових груп, тільки що вступили в фазу статевого дозрівання, як правило, виникненню АДМ відбувається через 1-1,5 років від появи перших місячних (менархе). На даний час точні причини цього явища не встановлені, однак до появи АДМ існують деякі передумови. Так чому ж вона виникає?
- астенічна конституція тіла,
- підвищена емоційна збудливість,
- дисбаланс гормонального компонента (надлишок змісту простогландинов, зниження рівня прогестерону за рахунок зменшення функціональної здатності жовтого тіла, зниження ендорфінів).
Дослідження показали, що величезна роль належить підвищеному вмісту простогландинов, які підвищують тонус м'язового шару матки і викликають її сильні скорочення. Спазм судин на цьому тлі, викликає зниження надходження кисню до клітин (кисневе голодування), що в свою чергу призводить до подразнення нервових закінчень і виникнення болю. Так само АДМ залежить від індивідуального больового порогу дівчат, саме тому деякі дівчата класифікують болю як сильні, іншим же вони здаються незначними.
Прояви первинної АДМ
АДМ проявляється переймоподібними, різкими больовими відчуттями внизу живота за кілька діб до або під час менструації безпосередньо. У половини дівчат виникають иррадиирующие (відбиті) болі в області попереку, стегон, промежину.
Іноді больовий синдром може супроводжуватися:
- сонливістю,
- гикавкою,
- відчуття «ватяних» ніг,
- сильною слабкістю і запамороченням, непритомністю,
- нудотою або блювотою,
- можливе підвищення температури тіла,
- здуттям, метеоризмом.
Сильні дискомфорт і біль призводять до астенізація, зниження працездатності і виснаження нервової системи.
Як діагностувати первинну АДМ?
- головний ознака первинної АДМ – відсутність будь-яких структурних змін при дослідженні сучасними методами (гінекологічний огляд, УЗД, рентген та інше),
- характерний вигляд хворої: астенічний статура, вегетосудинні порушення, емоційна лабільність,
- характерне час появи АДМ після менархе.
Що необхідно робити, якщо поставлений діагноз первинної АДМ?
Терапія первинної АДМ повинна бути комплексної, тобто поєднувати в собі медикаментозні і немедикаментозні методи:
- підбір індивідуального правильного режиму праці і відпочинку, включення занять активними видами спорту в помірній кількості (плавання, біг),
- нормалізація раціону харчування,
- не медикаментозне лікування: курси масажів кілька разів на рік, фізіотерапевтичні методи,
- прийом по 300 мг вітаміну Е в дні місячних,
- використання трав'яних заспокійливих засобів (персен, валеріана),
- препарати гомеопатичного ряду (меналгин, ременс).
У важких випадках позбутися від болю допоможуть:
Вторинна АДМ
Вторинна АДМ не є самостійним захворюванням, а виступає в ролі окремого симптому конкретного захворювання. Дана патологія притаманна жінкам старших вікових груп, і частота виникнення її, як правило, зростає після 30 річного віку.
Чому виникає вторинна АДМ?
Причини виникнення вторинної АДМ дуже різноманітні, включаючи в себе цілий ряд поширених захворювань і патологій:
- ендометріоз – поширена гінекологічна проблема, викликана патологічним розростанням ендометрія матки і виходом його за межі матки, проявляється частіше у жінок фертильного віку і носить доброякісний характер,
- аденоміоз – гормонозалежна патологія, суть її полягає у виникненні розростань елементів ендометрію в м'язовому шарі матки. Ці розростання підпорядковуються рівня статевих гормонів. У важких випадках позбутися від нього можна тільки хірургічними методами лікування,
- доброякісні утворення м'язового шару матки – міоми,
аномалії анатомічної будови і розвитку статевих органів - інфантильна (недорозвинена) матка. Причини недорозвитку матки: гормональний дисбаланс, постійний стрес, фізичні перенапруження, неправильне харчування і дієта, шкідливі звички, інфекційні захворювання. Гіпоплазія матки – стан, при якому зменшується розміру матки, без порушення її анатомічної структури. Причини ті самі, як і при інфантильній матці,
- АДМ на тлі травм, проведених раннє хірургічних операцій, абортів, складних пологів, діагностичних вискоблювання і т. п.,
- гострі і хронічні запальні гінекологічні захворювання (ендометрит, сальпингоофарит, аднексит).
Прояви вторинної АДМ
Клінічна картина вторинної АДМ різноманітна і біль не єдиний симптом.
Больовий синдром поділяється на кілька ступенів:
А) Легка ступінь – наявність помірних тазових болів в період місячних. Характер болю ниючий, тягнучий, короткочасні і іноді присутні у вигляді почуття дискомфорту. При цьому ступені таблетки не потрібні, щоб позбутися неприємних відчуттів.
Б) Середня ступінь – характеризується болями помірної інтенсивності, більш тривалими, які призводять до легкого виснаження нервової системи. Болі стають помітними і можуть порушувати звичний ритм життя. Для того що б позбавиться від болю потрібні медикаментозні засоби.
В) Важка ступінь – характеризується болісними, нестерпними болями. Як правило, на перший план виходять симптоми основного захворювання. Самостійне застосування ліків не здатне зменшити больовий синдром.
- неврологічні порушення: головний біль і запаморочення, слабкість, знижена працездатність, непритомність,
- порушення вегетативної нервової системи: нудота, блювота, сильне потіння, коливання артеріального тиску,
- порушення в роботі ШЛУНКОВО-кишкового тракту: здуття, метеоризм, діарея,
- ознаки основного захворювання: підвищення температури тіла, незвичайні виділення за кольором і запахом з статевих шляхів.
Як діагностувати вторинну АДМ?
Що робити, якщо встановлений діагноз вторинної АДМ?
Терапія вторинної АДМ в першу чергу спрямована на лікування основного захворювання, другим її моментом є усунення больового синдрому:
- лікування гінекологічної патології консервативними і хірургічними методами,
- знеболюючі (спазмолгон, кетонал, бускопан, ношпа, целебрекс, ібупрофен і ін) в таблетованих формах, у вигляді свічок і внутрішньом'язових ін'єкцій у залежності від ступеня больового синдрому та призначень лікаря,
- антиоксиданти: вітамін А і Е тривало в безперервному режимі,
- гормональні препарати (жанін, фемоден, мерсилон та ін) тільки за призначенням лікаря,
- фізіотерапія (фонофорез, гальванічний комір, масаж).
Профілактика первинної і вторинної АДМ
Як і будь-яке захворювання, АДМ легше попередити, ніж від неї позбутися, тому батьки вже з малого віку повинні вчити своїх дочок цього нехитрого правила. Адже профілактичні заходи найчастіше не викликають у людей ніяких труднощів, а якщо їх якомога раніше вкоренить у своє життя, то вони і зовсім будуть непомітними.
Які рекомендації допоможуть зменшити ризик виникнення АДМ?
- повноцінне, правильне і збалансоване харчування,
- дотримання режимів праці і відпочинку,
- постійні помірні фізичні навантаження допоможуть зменшити ймовірність виникнення зайвої ваги,
- обов'язково потрібно позбавитися від шкідливих звичок,
- стримати вживання напоїв, що підвищують нервову збудливість (міцний чай і каву, енергетики),
- робити профілактичні візити до гінеколога хоча б 1 раз в рік, намагатися 1 раз на рік робити УЗД малого тазу,
Чому необхідно знати прогноз АДМ?
Якщо поставлений діагноз первинної АДМ, то не варто турбуватися, достатньо лише підкоригувати свій спосіб життя, і, як правило, в цьому випадку прогноз завжди сприятливий.
Дещо складніше йдуть справи, якщо встановлений діагноз вторинної АДМ. Якщо жінка звернулася до лікаря в короткі терміни, то, як правило, переважна більшість випадків захворювання закінчуються сприятливо. У випадку пізнього звертання, частота несприятливого завершення захворювання значно зростає.