Печіння при сечовипусканні у жінок при вагітності
Нерідко жінок в положенні можуть турбувати біль або біль під час сечовипускання. При вагітності такий симптом виникає набагато частіше, ніж у звичайному житті.
Це зумовлено різними змінами, що відбуваються в організмі в цей період.
І, якщо про фізіологічному походження подібних проявів можна не турбуватися, то патологічні порушення, які переховуються за поширеною симптоматикою, вимагають своєчасної реакції. Однак, будь-які дії можна робити тільки після з'ясування причини болю при сечовипусканні.
Найбільш поширене твердження, що печіння або різі під час сечовипускання однозначно вказують на патологію видільної системи. Як правило, це саме так.
На ранніх термінах вагітності жінка може відчувати часті позиви, які стають результатом фізіологічних змін в організмі. Але щоб з'ясувати причину, завжди потрібно звертатися до лікаря. Тільки він зможе вибрати найбільш ймовірний фактор серед таких станів:
- Цистит.
- Сечокам'яна хвороба.
- Уретрит.
- Сечостатеві інфекції (кандидоз, хламідіоз, гонорея).
Серед причин є й досить серйозні захворювання, які можуть призвести до небезпечних наслідків. А при вагітності це має особливе значення, оскільки в деяких випадках буде ризик для здоров'я майбутньої дитини.
Якщо вагітній боляче писати, не можна думати лише про можливості фізіологічних причин, а насамперед потрібно виключити патологію.
Якщо при вагітності виникають розлади сечовипускання (дизурическиеУ явища), необхідно враховувати всі супутні прояви. Розгляд окремого симптому без комплексного поняття про патологічні зміни не принесе результату.
Потрібно провести грамотну диференціальну діагностику можливих захворювань, оцінивши схожі та відмінні ознаки кожної хвороби. Найбільш часто болі при сечовипусканні при вагітності супроводжуються іншими симптомами, до яких відносять:
- Різь і відчуття печіння.
- Почастішання сечовипускання.
- Зміна кількості і кольору сечі.
Зробити висновок про певному захворюванні можна після ретельного клінічного обстеження із застосуванням додаткових методів.
При запаленні сечового міхура часто скаржаться на те, що стає боляче писати. Захворювання поширене серед жінок будь-якого віку, але при вагітності виникає набагато частіше.
Це обумовлено розслаблюючим дією гормонів на сечовивідні шляхи, в результаті чого підвищується ризик проникнення інфекції в сечовий міхур.
Характерним для циститу будуть болі, печіння або різі, що виникають у жінок в кінці або після сечовипускання. Така особливість пов'язана з скороченням м'язового сфінктера шийки запаленого міхура. Тому також спостерігаються часті позиви в туалет.
В залежності від виду запалення слизової оболонки, сеча може мати різний колір і прозорість:
- З пластівцями слизу – при катаральному циститі.
- Каламутна з гноєм – при гнійному запаленні.
- Кров'яниста – при геморагічному процесі.
Часто під час вагітності відзначається загострення хронічного циститу, особливо на пізніх термінах, коли матка тисне на сечовий міхур, що призводить до порушення його спорожнення і зміни місцевого кровотоку.
Цистит супроводжується яскраво вираженими симптомами, які при детальному розпиті легко відрізнити від інших хвороб.
Сечокам'яна хвороба
Болю або печіння при сечовипусканні можуть турбувати жінок і при сечокам'яній хворобі. Особливо часто це спостерігається при виході конкрементів з нирки та їх проходженні по сечовивідних шляхах.
При вагітності це розвивається дещо частіше, так як збільшена матка створює додаткову перешкоду для нормального виділення.
Захворювання часто супроводжується нирковою колькою, яка відноситься до гострих станів в урології.
У залежності рівня затримки каменю, виникають болі як протягом усього сечовипускання, так і після нього. Характерно їх поширення в низ живота і поперекову область. Часто можна помітити появу прожилок крові в сечі, а іноді напад закінчується безпосереднім відходженням каміння.
Запальний процес в уретрі у жінок найчастіше має неспецифічний характер. При цьому болю і печіння можуть турбувати постійно або виникати періодично. Якщо при циститі характерна поява болю після сечовипускання, то уретрит супроводжується неприємними відчуттями протягом всього процесу.
Гостре запалення характеризується вираженими симптомами, тоді як хронізація процесу може супроводжуватися зменшенням проявів. При неспецифічному уретриті буде змінюватися колір сечі, однак не настільки виражена, як при циститі.
Патологічний процес при уретриті при відсутності необхідного лікування може поширюватися і на сечовий міхур.
Сечостатеві інфекції
Болі і різі при сечовипусканні можуть бути одним із симптомів специфічних інфекцій сечостатевої системи. Найбільш частими збудниками таких хвороб виступають бактерії (гонокок), грибки (candida), найпростіші (трихомонади), внутрішньоклітинні організми (хламідії, уреаплазми). Основним середовищем для них є слизова оболонка піхви, проте захворювання може поширюватися і на органи сечовиділення.
Часто жінок турбує свербіж і печіння в піхву, які посилюються після статевого акту. Характерні виділення, що мають такі особливості:
- Білі творожистие – при кандидозі.
- Пінисті, жовтуватого кольору, рясні – при трихомоніазі.
- Каламутні, біло-жовтого кольору – при гонореї.
Досить часто нелечение інфекції призводять до небезпечних наслідків: поширення запалення на матку, черевну порожнину, зараження плоду. Тому при перших симптомах потрібно прийти на огляд лікаря.
Який збудник викликав захворювання, можна точно визначити за результатами бактеріологічного аналізу виділень. Від цього залежатиме подальше лікування.
Лікувати хворобу можна тільки при виявленні всіх факторів її розвитку. Тому терапія повинна бути перш за все етіотропної, тобто спрямованої на ліквідацію причини, а вже після цього – патогенетичної і симптоматичної.
Необхідно намагатися надати комплексний вплив на патологічний процес, оскільки ефективність лікування в такому випадку буде максимальною.
Медикаментозна терапія
Необхідні препарати можуть призначатися тільки лікарем з урахуванням можливого ризику для здоров'я дитини. Найбільш часто при захворюваннях сечовивідних шляхів використовують такі лікарські засоби:
- Антибіотики (амоксицилін, ампіцилін, азитроміцин).
- Спазмолітики (но-шпа).
- Місцеві антисептики (хлоргексидин, фурацилін).
Велике значення приймають препарати для місцевого застосування у вигляді вагінальних свічок, інстиляцій, ванночок. Це вбереже жінок від системних побічних ефектів, оскільки ліки діє безпосередньо на патологічний осередок.
Який засіб краще використовувати вагітної, скаже тільки лікар. Дозування і курс прийому будуть залежати від вираженості захворювання та відповіді на лікування.
Фітотерапія
Лікування вагітних не обходиться без використання фітопрепаратів. Їх можна застосовувати не тільки у вигляді різних зборів і чаїв, але у формі пігулок і крапель.
Багато такі ліки входять в стандарти лікування хвороб сечовивідної системи (наприклад, Канефрон, Уролесан). Комплексні препарати володіють широким спектром позитивних ефектів:
- Протизапальним.
- Протимікробну.
- Сечогінним.
- Спазмолітичною.
Ліки на основі рослинної сировини практично не мають протипоказань, тому їх використання під час вагітності абсолютно безпечно.
Профілактика
Попередити болі при сечовипусканні під час вагітності нескладно. Необхідно дотримуватись певних рекомендацій, які дозволять в багато разів знизити ризик запальних явищ в сечостатевій системі. Ось деякі з них:
- Пити достатню кількість рідини.
- Правильно харчуватися.
- Носити зручне нижня білизна з бавовни.
- Витирати промежину в напрямку від лобка.
- Своєчасно міняти гігієнічні прокладки.
- Щодня приймати душ.
- Підтримувати нормальний показник кислотності в піхву.
- Спорожнити сечовий міхур перед статевим актом і після нього.
Якщо жінці під час вагітності боляче мочитися, потрібно зробити все для з'ясування причини такого стану. Від цього буде залежати проведене лікування і його результат. Тільки своєчасне звернення до лікаря зможе вберегти від несприятливих наслідків.
Біль у ребрах при вагітності