Вагітність після викидня

За статистикою мимовільний викидень становить від 10 до 20% всіх діагностованих вагітностей. Після невдачі багато жінок намагаються знову зачати дитину.
Як протікає нова вагітність після проведеного викидня?
Причини викидня
Мимовільний викидень – це переривання вагітності до досягнення плодом життєздатного терміну (22 тижні). Поява на світ дитини після 22 тижнів називають передчасними пологами. В останньому випадку новонародженому надають всю необхідну допомогу, щоб дитина змогла вижити поза материнської утроби. На терміні до 22 тижнів реанімаційні заходи не проводяться.
Можливі причини викидня:
- хромосомна патологія плода,
- внутрішньоматкова інфекція,
- патології системи згортання крові,
- імунологічні порушення,
- пороки розвитку матки,
- ендокринні розлади.
За статистикою близько 80% всіх викиднів відбувається на терміні до 12 тижнів. Перший триместр вважається найнебезпечнішим для ембріона, адже в цей час будь-який вплив може виявитися для нього фатальним. Викидні, що відбулися на дуже ранніх термінах, пов'язані переважно з хромосомними аномаліями плода. Після 6 тижнів підвищується ймовірність інфекцій і гормональних порушень як можливих причин переривання вагітності. Якщо викидень стався після 12 тижнів, слід шукати причину в системі гемостазу.
З'ясувати точну причину викидня вдається далеко не завжди. Вважається, що переривання вагітності на ранніх термінах – це результат природного відбору. Організм жінки намагається позбутися спочатку дефектного зародка єдиним доступним йому шляхом. Саме тому в країнах Європи не прийнято зберігати вагітність на ранніх термінах. Вітчизняні фахівці дотримуються іншої тактики і борються за кожне життя незалежно від терміну вагітності.
У більшості випадків під час викидня відбувається відторгнення вже загиблого ембріона. Трапляється, що внутрішньоутробно плід гине, але його вигнання не відбувається. Виникає збій, в результаті якого матка не скорочується, і загиблий ембріон на тривалий час залишається всередині. Такий стан називається регресуюча (розвивається) вагітність і зустрічається у 20% всіх випадків успішного зачаття.
Чинники, що викликають самовільний викидень :
- вік жінки (після 35 років, ризик викидня становить 20%, після 40 років – 40%),
- кількість пологів та абортів у жінок з двома і більше вагітностями в минулому ризик викидня більше),
- мимовільні аборти в минулому,
- гормональні порушення,
- шкідливі звички (паління більше 10 цигарок на добу підвищує ризик викидня у I триместрі),
- травми,
- лихоманка (підвищення температури тіла вище 37,5 градусів збільшує ризик мимовільного викидня),
- прийом лікарських препаратів (особливо протизапальних засобів),
- нестача фолієвої кислоти,
- ЕКО.
Коли настає вагітність після викидня?
У більшості жінок нова вагітність виникає через 3-12 місяців після події викидня. Імовірність успішного зачаття підвищується, якщо викидень пройшов без ускладнень. При відсутності інших проблем зі здоров'ям вагітність може знову наступити вже в найближчий місяць.
Мимовільний викидень – це стан, що супроводжується великою крововтратою. Кровотеча є прямою загрозою життю жінки, тому лікарі не рекомендують чекати самостійного виходу плодового яйця. Шанс, що ембріон разом з оболонками вийде повністю, не так вже й великий. При розвитку кровотечі на тлі викидня проводиться вакуум-аспірація плодового яйця і вишкрібання порожнини матки.
Процедура видалення ембріона разом з оболонками не завжди проходить успішно. Після маніпуляції можливі такі ускладнення:
- масивна кровотеча,
- інфікування матки,
- гормональний збій,
- затримка частин плодового яйця.
Після процедури у частини жінок виникають порушення менструального циклу. На цьому тлі наступ нової вагітності може затягнутися. Для відновлення організму може знадобитися більше 6 місяців. У деяких випадках жінці необхідно пройти курс відновної терапії, перш ніж думати про зачаття дитини. Якщо протягом 12 місяців вагітність так і не настає, потрібно обов'язково обстежитися у фахівця.
Планування вагітності після викидня (прегравідарна підготовка)
Лікарі радять не поспішати з зачаттям дитини відразу після мимовільного аборту. Мінімальний термін, за який організм встигне відновитися і підготуватися до вагітності становить 3 місяці. В деяких рекомендаціях звучить термін не менше 6 місяців. Тривалість цього проміжку залежить від того, як пройшла операція з видалення плодового яйця. При розвитку ускладнень після процедури слід почекати як мінімум півроку, перш ніж замислюватися про нову вагітність.
Перед зачаттям дитини жінці слід обов'язково пройти обстеження у фахівця :
- аналізи на ІПСШ,
- гормони крові,
- гемостазіограма,
- аутоімунні антитіла,
- каріотип, УЗД органів малого тазу,
- консультація генетика.
Обстеження на ІПП включає в себе здачу аналізів на основних збудників інфекції репродуктивної системи. В їх число входять:
- хламідії,
- мікоплазми та уреаплазми,
- гарднарелли,
- вірус простого герпесу,
- цитомегаловірус,
- гонококи,
- трихомонади,
- дріжджоподібні гриби,
- інша умовно-патогенна флора.
Для виявлення збудників досить здати бактеріологічний посів з цервікального каналу та мазок з піхви та уретри. З допомогою бакпосіву можна оцінити і стан нормальної мікрофлори статевих шляхів. Лікар також може порекомендувати здати кров на антитіла до вірусу герпесу, цитомегаловірусу, краснухи і токсоплазми. Антитіла визначаються методом ІФА при заборі венозної крові.
Гормональне обстеження включає:
- лютеинезирующий гормон (ЛГ),
- фолікулостимулюючий гормон (ФСГ),
- пролактин,
- естрадіол,
- прогестерон,
- тестостерон,
- 17-ОПК,
- кортизол,
- ДГЕА-С.
Ці гормони в обов'язковому порядку потрібно здати тим жінкам, які в минулому мали проблеми з зачаттям або виношуванням дитини. Статеві гормони здаються на 1-3 день менструального циклу вранці натщесерце. Виняток становить прогестерон, який здається на 21-22 день циклу (при регулярному циклі довжиною в 28 днів). Якщо менструальний цикл не регулярний, слід уточнити у гінеколога точний час здачі аналізів.
За показаннями призначаються аналізи на інші гормони:
- гормони щитовидної залози (ТТГ, Т3, Т4),
- антитіла до рецепторів ТТГ,
- 17-кетостероїди,
- інші гормони за напрямом вузьких фахівців.
Велике значення в діагностиці причини викидня має аналіз системи згортання крові. Всі жінкам, чия вагітність перервалася на ранніх термінах, варто здати гемостазиограмму. При виявлені відхилення потрібно обов'язково потрапити на консультацію до лікаря-гемостазиологу. Доктор за даними аналізу дасть свої рекомендації з планування нової вагітності. Можливо, доведеться пройти курс лікування або приймати препарати, що змінюють властивості крові, протягом всієї наступної вагітності.
Виявлення аутоімунних антитіл – важливий етап у підготовці до зачаття дитини. Йдеться про виявлення АФС (антифосфоліпідного синдрому). Це захворювання є однією з частих причин викиднів на терміну після 10 тижнів. Якщо в минулому у жінки було 2 і більше мимовільних абортів, аналіз на антитіла до АФС є обов'язковим.
Каріотипування плода – це аналіз, матеріал, на який потрібно взяти безпосередньо під час операції з приводу викидня. У ході процедури доктор не тільки видаляє елементи плодового яйця, але і бере тканини ембріона на обстеження. За результатами аналізу доктор може підтвердити або спростувати різні хромосомні аномалії плоду.
При виявленні хромосомної патології при каріотипуванні жінці необхідно обов'язково відвідати генетика. Це варто зробити і в тому випадку, якщо 2 або більше викиднів (навіть без дослідження каріотипу). Доктор складе індивідуальну генетичну карту і оцінить можливі ризики для подальшої вагітності. Слід знати, що всі висновки генетика носять лише рекомендаційний характер. Приймати рішення про можливості нової вагітності жінці доведеться самостійно, враховуючи всі отримані результати обстеження і наявні ризики.
Для жінок з резус-негативною кров'ю до обстеження додаються аналізи на резус-антитіла. Імунологічний конфлікт виникає, якщо резус-негативна жінка вагітніє плодом з резус-позитивною групою крові. При появі в крові жінки антитіл виникає високий ризик мимовільного викидня. З'ясувати, якщо небезпечні антитіла в крові, потрібно до настання нової вагітності.
УЗД органів малого тазу проводиться всім жінкам через 7 днів після мимовільного викидня. За показаннями може знадобитися повторне ультразвукове дослідження через місяць. Якщо після викидня пройшов рік або більше, має сенс знову зробити УЗД у хорошого фахівця. При виявленні будь-якої патології потрібно пройти обстеження і лікування у гінеколога.
Подальше обстеження і лікування буде залежати від виявленої патології. При виявленні гормональних проблем рекомендуємо відвідати гінеколога-ендокринолога. У разі порушень згортальної системи крові жінці пряма дорога до гемостазиологу. У деяких випадках перед плануванням нової вагітності потрібно пройти хірургічне лікування у гінеколога.
Причиною мимовільного викидня може бути загострення хронічних захворювань (гіпертонічна хвороба, цукровий діабет та інші). У цьому випадку ще до зачаття дитини варто відвідати відповідного спеціаліста і домогтися ремісії. При настанні нової вагітності також доведеться періодично відвідувати лікаря, щоб не пропустити загострення хвороби. При грамотному спостереженні фахівця у жінки є всі шанси зберегти вагітність і народити в покладений термін здорової дитини.
Протягом вагітності
Нова вагітність після мимовільного аборту в минулому – велика радість для будь-якої жінки. На жаль, цей період не завжди протікає благополучно. Жінка, якось пережила викидень, що знаходиться в групі ризику по розвитку різних ускладнень. Якщо в минулому у майбутньої мами було 2 і більше переривань вагітності, ризик неблагополучного результату збільшується в кілька разів.
На ранніх термінах висока ймовірність повторного викидня. Ризик мимовільного переривання вагітності підвищується у жінок, які не пройшли необхідну підготовку перед зачаттям дитини. Нерідко повторний викидень відбувається на тому ж терміні, що і попередній. При появі перших ознак загрози переривання вагітності жінці слід негайно звернутися до лікаря і почати зберігаючу терапію.
У другій половині вагітності ризик мимовільного викидня значно знижується. Тут з'являються інші проблеми, що здатні суттєво вплинути на протягом II та III триместрів. У багатьох майбутніх мам відзначається фетоплацентарна недостатність, у результаті якої малюк страждає від нестачі кисню і поживних речовин. У важких випадках можлива затримка розвитку плода і народження дитини з низькою масою тіла і різними проблемами зі здоров'ям.
У жінок, які перенесли викидень в минулому, кілька підвищується ризик передчасних пологів. Родовий процес протікає не завжди благополучно і може закінчитися кесаревим розтином. Ймовірність такого результату передбачити неможливо. У багатьох майбутніх мам вагітність протікає досить благополучно, і ніщо не заважає малюкові з'явитися на світло в запрограмований природою термін.
Прогноз для нової течії вагітності після одноразового викидня досить сприятливий. Ризик чергової втрати плода зростає на 20%, але і при такому розкладі багато жінок благополучно виношують і народжують здорових дітей. Грамотна прегравідарна підготовка значно збільшує шанс на благополучний результат навіть у випадку багаторазових викиднів в минулому.